Розслідування нещасних випадків: що змінилося під час війни
Розслідування нещасних випадків: що змінилося під час війни
20.01.2023 вступили в дію зміни до “Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві”, затверджені Постановою КМУ № 59. До цього детально описаного процесу розслідування додалися зміни, з яких можна виділили 9 пунктів, що стосуються саме підприємств.
1. Раніше для повідомлення про нещасний випадок відповідних установ та організацій надавалось 2 години, тепер це потрібно зробити впродовж доби.
2. Раніше на засіданні комісії мали бути присутні всі її члени, тепер засідання вважається чинним, якщо на ньому присутні більшість її членів, включаючи голову комісії. Прийняття рішень, складання і підписання документів також здійснюється присутніми на засіданні членами комісії.
Про прийняті на засіданні рішення голова комісії зобов’язаний повідомити тих членів, що були відсутні, з використанням усіх наявних засобів зв’язку.
3. Підписання членами комісії протоколів, актів, та затвердження їх роботодавцем може здійснюватися шляхом накладення електронного підпису. Зверніть увагу, що засідання комісії досі потрібно проводити офлайн.
4. ВАЖЛИВО: нещасні випадки, що сталися з працівниками під час роботи внаслідок воєнних дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань тощо), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм.
Розслідування нещасних випадків, що сталися в районі воєнних дій за обставин, які не належать до воєнних дій, проводиться, як і раніше, комісіями підприємства або Держпраці, в залежності від наслідків нещасного випадку.
5. Повідомлення про нещасний випадок внаслідок бойових дій роботодавець подає письмово або електронною поштою не пізніше наступного дня до:
- територіального органу Держпраці;
- територіального органу Пенсійного фонду України;
- військової адміністрації (військово-цивільній адміністрації, місцевій держадміністрації чи органу місцевого самоврядування);
- первинної організації профспілки, а у разі її відсутності – уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
- органу галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності – територіальному профоб’єднанню за місцем настання нещасного випадку.
6. При травмуваннях, отриманих під час воєнних дій, дослідження наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів і ступеню його сп’яніння не здійснюється.
7. ВАЖЛИВО: Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю, проводиться комісією підприємства без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці. Строк розслідування також може бути обґрунтовано продовжений без погодження з територіальним органом Держпраці.
ЦІКАВО: Зазначені зміни щодо погоджень з Держпраці знаходяться у розділі Порядку, який називається “Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях”, і начебто всі зміни цього розділу мають поширюватись на всю територію України через введення воєнного стану. Але ці зміни наведено у пункті, який описує розслідування нещасних випадків, що сталися в районі воєнних дій. Тобто якщо ваш нещасний випадок стався на території, віднесеної до районів проведення бойових дій (Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Сумська, Чернігівська області цілком чи частинами), можна точно не погоджувати розслідування з Держпраці, а якщо деінде – краще погодити.
8. Протягом трьох робочих днів після розслідування, проведеного Держпраці, підприємство має сформувати (зібрати матеріали, зробити копії, пронумерувати та прошити) матеріали розслідування та надіслати їх:
- Держпраці;
- її територіальному органу за місцем настання нещасного випадку;
- територіальному органу Пенсійного фонду України за місцем реєстрації підприємства;
- органу Національної поліції у разі нещасного випадку, що призвів до тяжких чи смертельних наслідків, смерті працівника;
- профспілковому органу вищого рівня або територіальному об’єднанню професійних спілок;
- іншим підприємствам, які брали участь у проведенні розслідування.
Потерпілому, членам його сім’ї чи уповноваженій ним особі надається акт за формою Н-1.
Якщо сформувати та надіслати матеріали спеціального розслідування для роботодавця неможливо, цей обов’язок покладається на територіальний орган Держпраці, що утворив комісію.
9. ЦІКАВО: Якщо утворити комісію та провести розслідування неможливо через загрозу життю та здоров’ю членів комісії, роботодавець та територіальний орган Держпраці, наскільки можливо повно, збирають та систематизують інформацію про нещасний випадок, щоб розслідувати його після припинення воєнних дій чи режиму надзвичайного стану.
Якщо загроза життю та здоров’ю членам комісії виникає під час проведення розслідування, що вже розпочалося, воно може бути зупинене наказом роботодавця, Держпраці чи її територіального органу, та продовжене після припинення воєнних дій або режиму надзвичайного стану. Тобто тепер розслідувати нещасні випадки можна нескінченно довго, до перемоги.
Головний спеціаліст відділу
профілактики та розслідування нещасних випадків Сергій ДЕЙНЕКА
